- смеркання
- —————————————————————————————смерка́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
смеркання — я, с. 1) Дія за знач. смеркати. 2) Напівтемрява, яка настає після заходу сонця; сутінки. || Час між заходом сонця і настанням ночі. •• До смерка/ння до настання темноти. На смерка/нні після заходу сонця; коли смеркає. 3) у знач. присл.… … Український тлумачний словник
півсмерк — у, ч. Напівсутінь, неповне смеркання … Український тлумачний словник
смерк — у/, ч. Те саме, що смеркання 1), 2). •• До смерку/ до настання темноти. На смерку/ коли смеркає … Український тлумачний словник
смерковий — а/, е/. Який буває під час смеркання (про світло); неяскравий, слабий … Український тлумачний словник
сумерк — у, ч., діал. Присмерк, смеркання … Український тлумачний словник
сутінок — (напівтемрява після заходу / до заходу сонця), сутінь, померк, морок; смеркання, смерк, присмерк, примеркання; півсутінь (неповний сутінок); напівморок, напівтемрява (дуже погане освітлення) … Словник синонімів української мови
змерканя — ня, с. Пр. Смеркання … Словник лемківскої говірки